«Паліатив — це не про смерть, а навпаки — про життя…»
Візит нашої мобільної бригади з надання паліативної допомоги до кількох невиліковно хворих був минулого тижня сповнений контрастів.
— Їдучи за однією з адрес, а того дня ми мали відвідати одразу кількох хворих із невиліковними хворобами у різних населених пунктах громади, наше авто з червоним хрестом зупинили ще на під’їзді до будинку хворого, — розповідає головний лікар Олександр Андрійцев, який у складі мультидисциплінарної команди виконував свою фахову місію — хірурга. — З’ясувалось, нас прийняли за викликану «швидку», бо на місцевому підприємстві з переробки деревини було травмовано чоловіка. Чимала щепа відлетіла й простромила ногу пораненому (на фото). Отож, довелося надати першу медичну допомогу, щоб зупинити кровотечу. «Швидка» опісля мала доправити потерпілого в стаціонар, аби оперативним шляхом видалити щепу й провести інші хірургічні маніпуляції. Віримо, з часом цей чоловік зможе повернутися до повноцінного життя, чого, на жаль, не скажеш про хворих, яких ми мали відвідати опісля…
Лікар, який працює у паліативній медицині, знає, що переважно його зусилля не приведуть до повного одужання пацієнта. Адже паліативна допомога зазвичай надається людям, яким діагностували невиліковну хворобу. І завдання медиків мультидисциплінарної команди — допомогти такій людині полегшити страждання, підтримати психологічно, надати в разі необхідності соціальну допомогу.
Який біль доводиться терпіти 85-річному Володимиру Д., в якого гангрена обох ступнів (на фото), годі й уявити. Він був одним із тих, до кого того дня проліг наш маршрут. У іншого хворого, дещо молодшого тезки пана Володимира — ампутована нога плюс супутні хвороби. А у 67-річного Василя З. ампутовані обидві ноги, до того ж чоловік переніс уже 5 (!) інсультів… Але при цьому бачили б ви, яка в пана Василя жага до життя!
— Ми неабияк були здивовані побаченим на подвір’ї та в домі пана Василя, — говорить головлікар. — Власноруч облаштовані пандуси, що полегшує пересування інвалідним візком, усілякі тренажери та інші підручні засоби, а зараз чоловік ще й переоснащує своє авто й сподівається знову сісти за кермо…
— Лягти й дивитись у стелю, нарікаючи на своє життя, найлегше, — каже чоловік. — Але це не про мене… А за те, що не забуваєте, що тепер є така можливість — консультація й допомога медиками таких хворих, як я, удома — щира подяка…
До слова, паліативну допомогу, яка входить до переліку послуг за окремим пакетом медичних гарантій, наш Центр «первинки» почав надавати невиліковним хворим зовсім недавно, підписавши відповідний договір з НСЗУ. Згідно з останнім, мобільна паліативна бригада контактує з пацієнтом не менше, ніж один раз на тиждень, причому це може бути як безпосередній візит, так і дистанційне спілкування.
Таку допомогу, зокрема, можуть отримувати пацієнти з онкологічними захворюваннями, інсультами, хронічною серцевою недостатністю, цукровим діабетом, деменцією, хворобою Альцгеймера тощо…
Утім, уже навіть зі своєї невеликої практики, можемо сказати, що паліативної допомоги потребують не лише пацієнти, які мають невтішний прогноз. Її можна надавати і паралельно з основним лікуванням.
Наприклад, пацієнт з онкозахворюванням проходить курс хіміотерапії, після якої у нього нудота, відсутність апетиту, судоми, втрата ваги тощо. Тут також потрібен лікар паліативної допомоги, який порадить зробити детоксикацію, призначить калорійні коктейлі, препарати для знеболювання і зміцнення організму.
Чимало людей через побічну дію «хімії» відмовляються від життєво необхідного лікування і гинуть від раку, тому що їм не розповіли, як знімати неприємні симптоми.
На жаль, чимало українців звикли до «каральної медицини», вірять в те, що хвора людина повинна або терпіти, або пройти кілька кіл пекла, щоб отримати рецепт на знеболювальний препарат. Але це не так. Тож, у разі потреби, просто зверніться до свого сімейного лікаря.
Так само, і щоб отримати безкоштовні паліативні послуги, треба обов’язково звернутися за електронним направленням до сімейного лікаря, з яким пацієнт уклав декларацію, чи лікуючого лікаря.
Людина з важким діагнозом має право на життя без болю і страждань.
