#ВсесвітнійДеньБезТютюну (World No Tobacco Day).
Свято встановлене у 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров’я. В цей день по всьому світу проходять антитютюнові акції.
Причиною появи боротьби з тютюнопалінням є передчасна смертність та хвороби в усьому світі, яким людство здатне запобігти. На сьогодні, за даними звіту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), від вживання тютюну щороку помирає понад п’ять мільйонів людей; очікується, що до 2030 року ця цифра зросте до восьми мільйонів смертей щорічно.
Основними причинами смертей, пов’язаних із тютюнокурінням, є серцево-судинні захворювання (47%), захворювання органів дихання (19%), рак легень (16%), інші види раку (9%) та інші причини (9%).
В Україні приблизно третина населення у віці від 18 до 25 років є постійними курцями. Більш як половина всіх курців свою першу сигарету викурила у віці до 12 років.
ВООЗ повідомляє про більш ніж 25 захворюваннь, перебіг яких погіршується під впливом куріння: серцево-судинні, легеневі та онкологічні захворювання. Серйозні наукові докази зв’язку раку легень та інфаркту міокарда з курінням були наведені в багаторічному дослідженні британських учених British Doctors Study, пише Вікіпедія.
“Куріння вбиває”, – застерігає соціальна реклама та написи на упаковках цигарок.
Рак легень вражає 0,2% українського населення. Чому так багато говорять про шкоду тютюнокуріння?
Спробуємо розібратися.
Що ми вдихаємо із сигаретним димом?
Цигарковий дим – це не лише газ, але й тверді часточки.
Він містить понад 4 тисячі компонентів, зокрема чадний газ, нікотин та його похідні, смолу, котінін, полоній, кадмій, поліциклічні ароматичні вуглеводи та інші сполуки, багато з яких є канцерогенами.
Ми вдихаємо їх і при затяжці, і від диму цигарки, і від диму чужої цигарки та видоху курця, а також поглинаємо шкірою.
Наскільки страшний рак легень?
Рак легень, із яким у багатьох асоціюється куріння, – третя за поширеністю причина передчасної смертності в Україні.
Це найпоширеніший тип раку серед чоловіків – майже кожен четвертий випадок.
Рак легень має поганий прогноз. Імовірність прожити 10 і більше років після його діагностування дуже низька – лічені проценти.
Водночас у більшості випадків раку легень можна запобігти.
Серед людей із раком легень ніколи активно не курили 10-25%. Причинами розвитку раку в них можуть бути спадковість, гормональний фон, контакт із побутовим димом, забруднене повітря та іонізуюче випромінювання.
Решта пацієнтів є курцями або курили донедавна – ця звичка підвищує ймовірність раку в 25 разів.
Зростання чи зменшення захворюваності на рак легень відстає від динаміки поширення куріння на 20 і більше років. Тобто коли куріння стає в суспільстві модним, через 20 років і пізніше частішає й ця хвороба.
Отже, рак не розвивається миттєво – якщо курити все життя, то шанс пухлинного процесу в легенях зростає після 50 років, а стрімкість цього зростання залежить від інтенсивності куріння.
Інакше кажучи, що старша людина і що більше вона курить, то більші шанси раку легень.
Світовим лідером за захворюваністю на рак легень та іншими, пов’язаними із курінням, пухлинами є Угорщина.
Там кількість курців майже така сама, як і в Україні (курять третина чоловіків і чверть жінок), але тривалість життя довша – чоловіки живуть в середньому до 73 років (в Україні – до 66 років).
Який зв’язок між курінням та серцево-судинними хворобами?
Куріння є одним із факторів ризику хвороб серця.
У 17-25% випадках серцево-судинні хвороби розвиваються саме через нього. Куріння підвищує ймовірність коронарної хвороби серця чи інсульту в 2-4 рази. Чому так?
Коли людина курить, в тілі починаються вільнорадикальні процеси.
Це ланцюгові реакції пошкодження молекул, в тому числі – устилки кровоносних судин, що впливає на перенесення кровотоком жирів, відомих під народною назвою “хороший та поганий холестерин”.
Куріння робить судини, тромбоцити і молекули крові більш “липкими” і схильними до скупчення. А це призводить до закупорки судин та розвитку запалення.
Так розпочинається атеросклероз – хвороба судин, що згодом призводить до поганого кровопостачання серця, мозку чи кінцівок.
Як ще куріння впливає на здоров’я?
Тютюновий дим зменшує фертильність жінок і чоловіків.
Куріння майбутньої матері збільшує ризик передчасних пологів, переривання вагітності, малої ваги при народженні, мертвонародження, дефектів розвитку та синдрому раптової смертності немовлят.
Куріння чоловіків погіршує якість сперми і може бути критичним чинником чоловічого безпліддя.
Курці більше ризикують отримати катаракту та дегенерацію сітківки. Вони значно більше ризикують розвинути деменцію та хворобу Альцгеймера в літньому віці, ніж не-курці чи ті, що покинули куріння.
Звичка до тютюну погіршує мікрофлору ротової порожнини, сприяє ушкодженню і навіть втраті зубів та спиняє амілазу слини – ферменту, потрібного для перетравлення складних вуглеводів.
З курінням пов’язують певне зниження імунітету та зростання шансів мати ревматоїдний артрит.
Куріння тютюну збільшує ризик інших пухлин – наприклад, шлунку, прямої кишки чи жовчного міхура.
Його ж вважають головною причиною хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). У США вісім з десяти смертей через ХОЗЛ зумовлені курінням, в тому числі пасивним, а інші випадки – забрудненням довкілля.
Скільки в Україні курців?
Кількість курців в Україні стала поступово зменшуватись після ратифікації у 2006 році Рамкової Конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, а також заборони реклами та куріння в громадських місцях, уніфікації упаковок і поступового зростання акцизних зборів на тютюнові вироби.
У 2017 році курила майже третина дорослого населення – 30%.
Курив кожен другий чоловік та кожна сьома жінка.
Досить багато людей є пасивними курцями вдома, на робочих місцях, в ресторанах та нічних клубах. Шкода пасивного куріння здоров’ю людей, в тому числі – репродуктивному – наразі доведена.
Важко кинути курити. Що можна зробити, щоб не вмерти передчасно?
Якщо ви курите, спробуйте не підставляти інших людей під вплив свого диму на зупинках громадського транспорту, робочому місці та вдома.
Здорове харчування та рухливість суттєво зменшать небезпеку серцево-судинних хвороб.
Збалансований раціон, в якому мало солі, насичених жирів і цукру, зате багато вітамінів, антиоксидантів та клітковини, допоможе запобігти і хворобам серця, і дещо знизити негативний вплив куріння.
Регулярна фізична активність нормалізує рівень холестерину і тонус нервової системи, тренує серце і стає на заваді хворобам серця та деменції.
Фізичні навантаження роблять мозок щасливішим, і менш залежним від шкідливих джерел радості – солодощів чи куріння.

Оксана Лазука, завідуюча АЗПСМ№1, сімейний лікар