Щорічно 14 червня країни світу відзначають Всесвітній день донора крові.

Це подяка добровільним неоплачуваним донорам за їхній благородний вчинок та порятунок життя людей, що потребують переливання донорської крові та її компонентів.

У нашому центрі працює три добровільних донори крові – це Марина Грищенко, інженер-програміст; Ніна Варивода, лікар-педіатр та Валентина Парфіненко, головна медична сестра ( на фото зліва направо).
Ніна Олександрівна вперше здала кров ще у студенськи роки. Спочатку її, як майбутнього лікаря, привела до Центру прийому крові цікавість. Хотілося перевірити як проходить процедура, в чому вона полягає, скільки часу займає, яким чином відбувається, які інструменти використовують?

Після донації я усвідомила, що це не просто експримент. Навіть не можу передати свої емоції, адже відчула себе щасливою, по-справжньому щасливою. Я не знала, кому піде ця кров, наскільки я допоможу людині, але зрозуміла, що зробила щось добре. Мене це надхнуло і я зрозуміла, що буду продовжувати здавати кров.
Щоправда, у моїй практиці донора була перерва, але ось уже три роки я продовжую віддавати свою кров людям.
Адже, заглиблюєшся в це питання, то розумієш, наскільки багато людей потребує допомоги, скільки серед них дітей, скільком ти можеш допомогти продовжити життя. Як на мене, це чудова мотивація. Не потрібно думати, що це зробить за тебе хтось інший.
Марина Грищеннко та Валентина Парфіненко стали донорами одночасно, ще у 2011 році.

У пологовому відділенні народжувала жінка. Були складні пологи. Велика крововтрата. І життя їй можна було врятувати тільки завдяки донорам. На роздуми не було часу. Відразу прийшли до пункту забору крові. І як ми раділи, коли породіллю було врятовано!

“Тоді я точно усвідомила, що коли потрібна кров, будь кому чи то дитині, чи то солдату або породіллі не врятує більше нічого, – розповіла Валентина Андріївна. – Кров штучно відтворити неможливо, тобто ні висококласне обладнання, ні кращий лікар не врятує тебе коли потрібне переливання крові.”

“Зараз дуже бракує донорів, – продовжила Марина Василівна,-і кожен з нас може врятувати життя.”
На фото: (зліва направо:Марина Грищенко, інженер-програміст; Ніна Варивода, лікар-педіатр; Валентина Парфіненко, головна медична сестра) 12 червня 2020.