Діагностика
1️⃣ Дослідження, що підтверджують діагноз алергії: позитивні результати скарифікаційних шкірних тестів з інгаляційними алергенами (найчастіше, найшвидше і найдешевше додаткове обстеження для діагностики АР), підвищена концентрація специфічного IgE у сироватці (не рекомендовано проводити для скринінгового обстеження); винятково у разі сумнівних результатів можна провести інтраназальну провокаційну пробу.
2️⃣ Передня риноскопія та ендоскопія носа:
двосторонній, не завжди симетричний набряк слизової оболонки носа, яка вкрита водянистим секретом (густим при хронічному АР); слизова оболонка — бліда або ціанотична, може бути гіперемована, інколи — поліпи.
3️⃣ Цитологічне дослідження мазка з носа: підвищений відсоток еозинофілів ≥2 % (зазвичай, у стадії загострення), мастоцитів або базофілів, бокалоподібні клітини >50 %; результати не є специфічними для АР і є схожими до результатів при неалергічному риніті.
4️⃣ КТ носа та приносових пазух: показане в окремих випадках, дозволяє достовірно оцінити у т. ч. супутнє запалення приносових пазух.
Лікування
Загальні поради
☑️ Уникнення контакту з алергенами, що спричиняють симптоматику (напр., обмеження перебування на свіжому повітрі під час цвітіння алергізуючих рослин, усунення тварин з помешкання; ефективним може бути використання комбінованих методів боротьби з пиловими кліщами)
☑️ Полоскання або розпилення у носі фізіологічного розчину, гіпертонічної або стерильної морської води.
☑️Покази для консультації отоларинголога: підозра ускладнень або хронічне запалення приносових залоз, що не піддаються емпіричному лікуванню; рецидивуючі середні отити, одностороння симптоматика або резистентність до лікування, носові кровотечі, викривлення носової перетинки та інші анатомічні зміни, поліпи носа.
☑️ Покази до хірургічного лікування: гіпертрофія нижньої носової раковини, резистентна до фармакологічного лікування, викривлення носової перетинки, що призводить до порушення функцій носа, ускладнення АР.
Фармакологічне лікування
Згідно рекомендацій ARIA (2016) для лікування сезонного АР можна застосувати назальний глюкокортикоїди (ГК )
— сам або в комбінації з оральним чи назальним антигістамінним ЛЗ. При цілорічному АР рекомендовано лікування лише назальним ГК без антигістамінного ЛЗ (орального чи назального).
1️⃣ ГК
✔️ інтраназальні — беклометазон, будесонід, флютиказону фуроат, мометазону фуроат, флютиказону пропіонат (комбінований препарат з азеластином), 1–2 дози в кожну ніздрю 1 або 2 × на день; найефективніші ліки при АР, позитивно впливають на усі симптоми захворювання (також на очні); початок дії через 7–12 год від застосування, макс. ефект до 2 тиж. Довготривале застосування інтраназальних ГК є безпечним, а основними супутніми ускладненнями є сухість та незначні кровотечі з слизової оболонки носа;
✔️ п/о — напр., преднізон 20–40 мг 1 × на день зранку, при дуже важкому АР можете призначити протягом кількох днів, за умови, що лікування інтраназальним ГК та антигістамінними препаратами було неефективним. Не призначайте в/м.
2️⃣ Антигістамінні ЛЗ — H1-блокатори
✔️ п/о (ЛЗ та дозування →табл. 17.3-2) — особливо ефективні у пацієнтів із супутніми симптомами з боку кон’юнктиви; перевага надається ЛЗ з кращою переносимістю, напр., тим, що у меншій мірі викликають сонливість та порушення концентрації, не мають кардіотоксичності, менше взаємодіють з іншими ліками та їжею;
✔️ інтраназальні — азеластин, левокабастин; діють тільки місцево, рекомендовані при легкому АР, 1–2 дози у кожну ніздрю 2 × на день, початок дії — через 15–20 хв; також доступні: диметинден, дифенгідрамін, мепірамін.
✔️ у кон’юнктивальний мішок – азеластин, емідастин, епінастин, кетотифен, олопатадин.
3️⃣ Антилейкотрієнові ЛЗ: монтелукаст : п/о 10 мг 1 × на день; можна призначати при сезонному АР, однак, препаратами вибору є інтраназальні ГК та антигістамінні препарати.
4️⃣ Кромони: кромоглікату натрієва сіль інтраназально 4 × на день (у кон’юнктивальний мішок 1–2 краплі 4–6 × на день при очних симптомах); менш ефективні, ніж інтраназальні ГК та антигістамінні препарати.
5️⃣. ЛЗ, що викликають спазм судин носової оболонки: з метою екстреного зниження непрохідності носових шляхів можете призначити інтраназально (ефедрин, фенілефрин, нафазолін, ксилометазолін, оксиметазолін, тетризолін, тімазолін); не призначайте препарат більше, ніж на 5 днів з огляду на ймовірність постмедикаментозного риніту або п/о (ефедрин, фенілефрин, псевдоефедрин); не призначайте вагітним, пацієнтам з артеріальною гіпертензією, серцевими захворюваннями, гіпертиреозом, аденомою простати, глаукомою, психічними хворобами, та пацієнтам, які приймають β-блокатори та інгібітори МАО; у багатьох хворих викликають безсоння).
6️⃣ Інтраназальні антихолінергічні ЛЗ зменшують кількість секрету, ефективні при лікуванні ідіопатичного риніту.
Не займайтеся самолікуванням, консультація лікаря обов’язкова!
Будьте здорові

джерело:https://empendium.com